Навіть якщо це смішно, не всі розуміють, що це жарт

Сатира іноді становить проблему для фактчекерів: ця історія "очевидно" неправдива; "Це ж лише жарт", "Це лише для сміху", "Навіщо це перевіряти?", "Кожна розсудлива людина може побачити..."

Стоп!

Ми говоримо про інтернет. Тут повно нерозсудливих людей. Або цілком розсудливих людей, яким бракує культурного контексту, щоб зрозуміти жарт. Чи людей напідпитку. Або дітей.

Іноді жарти потрібно перевіряти. Не для вас, адже ви розумні й зрозуміли гумор. А для того дивакуватого дядька, який думає, що це все правда. Чи для іноземного журналіста, який не знає, що таке The Onion (американський сатиричний сайт). Або для тих, хто пропустив дисклеймер та підказки. Або тому що цей дисклеймер чи підказки були навмисне приховані.

"Неправда" чи "Сатира": серйозна різниця

Маркування матеріалу як неправдивого, на противагу маркуванню як сатира, мало відрізняється для читачів статті: у кінці вони дізнаються, що те, про що вони щойно прочитали, нереальне.

Проте для Google, Facebook та інших соціальних мереж ці відмінності багато важать. До прикладу, ця сторінка про програму Facebook щодо сторонньої перевірки фактів пояснює, що відбувається з контентом, позначеним фактчекерами як "Неправда" (чи "Неправдивий заголовок"):

По-перше, поширення цього контенту зменшується. Він з'являтиметься нижче у стрічці новин і супроводжуватиметься Пов'язаними Статтями від фактчекерів. Якщо люди спробують поділитися цим контентом, вони отримають повідомлення про додаткові матеріали. Вони також отримають сповіщення, якщо контент, яким вони поділилися в минулому, був оцінений фактчекером.

По-друге, щоб ефективніше боротися з неправдивими новинами, ми також вживаємо заходи проти Сторінок і доменів, які поширюють контент з оцінкою "Неправдивий", а також доменів, які повторно його публікують. Такі сторінки та домени побачать, що поширення їхніх публікацій зменшилося в міру збільшення кількості порушень. Після повторних порушень можливість монетизації та запуску реклами для них буде закрита. Згодом Сторінки і домени зможуть відновити розповсюдження і можливості монетизації та реклами - якщо припинять поширювати неправдиві новини.

Більшість цих ефектів не застосовуються, якщо щось оцінене як "Сатира".

Що таке сатира взагалі?

Оксфордський словник визначає її так:

Використання гумору, іронії, перебільшення або висміювання для викриття та критики людської дурості або вад, особливо в контексті сучасної політики та інших актуальних питань.

У Кембриджському словнику говориться:

спосіб критики людей чи ідей з використанням гумору, особливо для того, щоб зробити політичну заяву чи написати щось, використовуючи цей стиль.

Словник Коллінз містить кілька визначень:

Сатира це використання гумору чи перебільшення з метою показати, якими дурними чи аморальними є якісь ідеї чи поведінка людей.

а також

1.
роман, п'єса, розважальна програма тощо, в яких актуальні проблеми, безглуздість або зло виставляються на посміховисько за допомогою висміювання та іронії
2.
жанр, що представлений такими творами
3.
використання насмішки, іронії того для створення такого ефекту

а також

1.
a.
літературний твір, у якому висміюються та зневажаються вади, дурощі, дурниці, зловживання тощо
b.
такі літературні твори разом, чи мистецтво їх написання
2.
використання насмішки, сарказму, іронії тощо для викриття, нападу чи висміювання вад, нерозумності тощо.

Спільною рисою виглядає те, що це має бути смішно і має критикувати/викривати/висміювати/пародіювати людей чи ідеї.

Що ми вважаємо сатирою?

Ми у Lead Stories позначаємо неправдиві статті як сатиру, якщо вони відповідають таким критеріям:

a) Вони смішні.

б) Вони критикують/викривають/висміюють/пародіюють людей чи ідеї.

в) Розсудлива людина може сказати, що це жарт.

Звичайно, є сірі зони: не всі полюбляють один і той самий тип гумору, а визначення "розумності" часом доволі гнучке. Зауважте, що ми не вимагаємо наявності дисклеймера: кумедний мем, що висміює певну державну політику, іронізуючи над передбачуваними наслідками, є цілком повноправною формою сатири. Проте чіткий і добре видимий дисклеймер може іноді допомогти нам у рішенні: якщо ми можемо його бачити, то й наша гіпотетична "розумна особа" також може.

Кумедні вигадані історії, які насправді не критикують/викривають/висміюють/пародіюють людей чи ідеї, також можуть бути позначені як сатира, якщо є помітні ознаки того, що історія не є реальною.

Коли ми перевіряємо сатиру?

Звісно ж, ми не будемо перевіряти кожну сатиричну замітку, яка потрапляє нам на очі. Зазвичай ми робимо це лише тоді, коли нам здається, що достатня кількість людей вірять в її реальність. Ми часто переглядаємо коментарі, і якщо є декілька таких, чиї автори, схоже, сприймають історію за чисту монету, ми можемо перевірити її на достовірність. Проте якщо все занадто до смішного очевидно, ми зазвичай не беремося до справи.

Що ми не вважаємо сатирою?

• Іноді інші сайти копіюють статті гумористичних чи сатиричних видань і подають їх як свої. У таких випадках ми маркуємо ці копії як "Неправду".
• Деякі неправдиві статті смішні, проте їхньою метою є обман розсудливого читача, коли людину змушують вірити у реальність викладеного в цих статтях за допомогою подачі, верстки, стилю... такі статті ми маркуємо як "Неправда".
• Часто ці матеріали подаються як "нестандартні" новини: нетипові злочини, дивні нещасні випадки, химерні статеві акти, чудернацька поведінка... Подача може включати наявність слова "новини" в назві сайту або розділу, використання журналістського стилю написання або схожу на новинний сайт верстку.
• Статті такого штибу переважно пишуться не для того, щоб критикувати/викривати/висміювати/пародіювати справжніх людей чи ідеї, тож технічно вони навіть не є сатирою.
• Якщо немає чітко видимих ознак того, що історія є вимислом, ми позначаємо її як "Неправда". Під "чітко" ми маємо на увазі: це повинно бути видно без прокрутки вниз або клікання нашою гіпотетичною "розумною людиною".
• Наявність лише прихованого застереження про "сатиру" чи "фейлетон", тегу або категорії внизу сайту чи на іншій сторінці, або крихітним шрифтом, або кольором, який легко не помітити, може бути індикатором того, що відбувається обман.
• Деякі неправдиві смішні статті, які технічно не є сатирою (тому що не пародіюють/критикують/викривають/висміюють людей чи ідеї) все ж можуть бути позначені як сатира, якщо вони чітко подані як вимисел.

Апеляції

Якщо ви видавець і ви відчуваєте, що один з ваших матеріалів несправедливо позначений як "Неправда" замість "Сатира", ви можете надіслати нам листа на [email protected].

Ми цілком згодні змінити нашу оцінку, коли нам нададуть докази внесення змін, зроблених для більш чіткого позначення контенту як вимислу. Наприклад, якщо ви:

• Змінили шапку сайту (кращий опис, підзаголовок, який означає, що тут усе є художнім вимислом...)
• Зробили дисклеймер видимим без необхідності клікати на нього чи прогортати сторінку
• Покращили видимість тегу чи рубрики сатири
• Додали рядок до статті, у якому сказано, що вона неправдива
• ...

Не обтяжуйте себе надсиланням нам погроз чи образ: це може тимчасово покращити ваш настрій, але ймовірність того, що це переконає нас змінити рейтинг, вкрай мала.